КОВЕНТРІ м. у Вел. Британії (Англія), 30 км від Бірмінґему; 305 тис. мшк.; автомобільна, авіаційна, точна промисловість; 2 унів. Виникло навколо монастиря … КОВЖУН ПАВЛО 1896-1939, укр. графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 20-х - конструктивізму з використанням елементів укр. бароко; … КОВЗАНИ спортивне спорядження для ковзання (катання) на льоду; розрізняють к. для фігурного катання (фігурної їзди), швидкої їзди, для хокею на льоду. КОВИЛА багаторічна трав'яниста рослина родини злакових; росте в помірному кліматі у степах, саванах, напівпустелях; кормова к. еспарто поширена в … КОВНІР СТЕПАН ДЕМ'ЯНОВИЧ 1695-1786, укр. будівничий-кріпак доби бароко; Ковнірівський корпус, дзвіниці на Дальніх і Ближніх печерах лаври, Кловський палац у Києві, церква … КОВПАК СИДІР АРТЕМОВИЧ 1887-1967, рад. державний діяч в Україні; під час рад.-нім. війни 1941-45 командир одного з найбільших партизанських з'єднань, ген.-майор; здійснив 5 … КОВТУН ВАЛЕРІЙ ПЕТРОВИЧ нар. 1944, укр. артист балету, балетмейстер; Київський театр опери та балету; партії: Дон Жуан (Камінний господар), Лукаш (Лісова пісня); постановки … КОВЧЕГ 1. у Біблії корабель, на якому Ной разом з родиною врятувався від потопу; 2. К. Заповіту - позолочена скриня, шанована ізраїльтянами як святиня Ягве. КОГА північноєвроп. вітрильне судно (XII-XVII ст.), 1-3 щогли з прямим парусним оснащенням; вел. к. з лат. вітрилами на бізань-щоглі називали голками. КОГЕЗІЯ властивість тіл, що полягає в здатності опиратися розділенню їх на частини; пояснюється взаємним притяганням молекул (або атомів) цих тіл і … КОГЕН (Cohen)
Герман, 1842-1918, нім. філософ, засновник марбурзької школи в неокантіанстві; займався також історією юдаїзму. КОГОРТА у стародавньому Римі підрозділ (1/10 легіону) піхоти, що складався із 3 маніпул (бл. 600 воїнів); у період імперії підрозділ допоміжних військ. КОГУТ ЗЕНОН нар. 1944, америк. історик, родом з України; доктор Пенсильванського, викладач Мічиґанського унів., старший науковий співробітник з питань Сх. Європи … КОД послідовність складових сигналу (напр., крапок і тире, імпульсів струму), і правило, за яким у відповідність їм ставляться складові повідомлення … КОД ГЕНЕТИЧНИЙ система кодування спадкової інформації у молекулах нуклеїнових кислот; визначення черговості амінокислот (бл. 20) у білках через послідовність … КОДА заключний розділ музичного твору або його частини, напр., к. в сонаті, сонатній формі. КОДЕЇН алкалоїд, що міститься в опійному маці, похідний морфіну; протибольовий і протикашльовий засіб; може викликати залежність. КОДЕКС I
систематизована, заснована на єдиних принципах збірка юридичних приписів, які стосуються однієї галузі права; в Україні діють цивільний, … КОДЕКС ГАММУРАПІ один із найдавніших правових кодексів світу, виданий бл. 1792-50 до н.е. вавилонським правителем Гаммурапі; містив норми кримінального, приватного … КОДЕКС НАПОЛЕОНА франц. цивільний кодекс від 1804; перший кодекс цивільного права нової доби; поза Францією чинний у зх. частині Німеччини до 1900, на території … КОДЕКС ЮСТИНІАНА збірник рим. права, укладений у Візантії у VI ст. за часів правління імператора Юстиніана I Великого; відомий під назвою Корпус Юріс Цивіліс. КОДОН 3 послідовні нуклеотиди в ланцюзі дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) або інформаційної рибонуклеїнової кислоти (матричної РНК), що визначають … КОЕН (Cohen)
Леонард, нар. 1934, канадський поет, прозаїк, співак і композитор; настроєво-рефлексійні пісні (альбом Death of a Lady's Man), які виконує … КОЕНЗИМИ різноманітні небілкові сполуки, які в поєднанні з білковою частиною утворюють активний ензим; часто похідні вітамінів. КОЕФІЦІЄНТ КОРИСНОЇ ДІЇ відношення кількості корисної енергії, яку одержують від перетворювача, до кількості отриманої енергії. КОЖЕВНИКОВА ВАЛЕНТИНА МИХАЙЛІВНА нар. 1926, укр. актриса; Полтавський укр. музично-драматичний театр; ролі у виставах (Замулені джерела, Нора, Дивна місіс Севідж). КОЖЕН найвідоміший англ. твір повчально-дидактичного характеру кінця XV ст. КОЖЕНЬОВСЬКИЙ (Korzeniowski)
Юзеф, 1797-1863, пол. письменник; реалістичні повісті з життя поміщиків на сх. землях Речі Посполитої (Спекулянт), комедії, … КОЖУХАР ВОЛОДИМИР МАРКОВИЧ нар. 1940, симфонічний і оперний диригент; працював гол. диригентом Державного симфонічного оркестру УРСР; з 1989 гол. диригент Національної опери … КОЗА народний духовий язичковий музичний інструмент; аерофон; повітря із шкіряного міха заштовхується у 2 пискалки: мелодійна (бас) і т.зв. перебирки для … КОЗА СВІЙСЬКА тварина, предками якої є безоарова та ґвинторога кози; розводять задля молока, м'яса, вовни та шкури; найвідоміші породи - ангорська, зааненська, … КОЗАК (уживав псевдонім Еко)
Едвард, 1902-92, укр. графік, живописець, літератор; в еміграції у США; ілюстратор і видавець журналу Комар; живописні твори … КОЗАК ЄВГЕН ТЕОДОРОВИЧ 1907-88, укр. композитор, хоровий диригент; 1945-88 працював у Львівській консерваторії; театралізований концерт Укр. весілля, хори, пісні на слова … КОЗАК БОГДАН МИКОЛАЙОВИЧ нар. 1940, укр. актор; Львівський державний академічний укр. драматичний театр; ролі у виставах (Полуботок, Отелло, Макбет); постановки (Звичайна … КОЗАК-ВІРЛЕНСЬКА КАТЕРИНА 1892-1941, укр. актриса; театри Галичини; ролі у виставах (Страшна помста, Верховинці, Мати-наймичка). КОЗАРЕНКО ОЛЕКСАНДР нар. 1963, укр. композитор, піаніст, теоретик мистецтва; з 1992 працює у Львівському вищому музичному інституті; ораторія Страсті Господа нашого … КОЗАЦТВО 1. вільна військово-промислова людність у сх.-європ. степах, в Україні у середині XVII-XVIII ст. привілейований стан населення; слово козак … КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ історико-літературні твори XVII-XVIII ст., що подають відомості з історії України того часу; автори використовували щоденники (діаріуші) учасників … КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА XVII-XVIII СТ. (Військо Запорозьке, Гетьманщина)
укр. держава, що утворилася під час Хмельниччини 1648-57; спершу охоплювала Київщину, Чернігівщину, Брацлавщину, … КОЗАЦЬКА РАДА заг. збори козаків, найвищий орган влади Запорозької Січі, згодом Козацької держави XVII-XVIII ст.; обирала кошового отамана або гетьмана, козацьку … КОЗАЦЬКА СТАРШИНА адміністративне і військове керівництво укр. козацтва в XVII-XVIII ст.; поділялася на генеральну, полкову і сотенну. КОЗАЧЕНКО ГРИГОРІЙ ЯКОВИЧ 1900-70, укр. актор; Харківський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Лимерівна, Ярослав Мудрий). КОЗАЧКОВСЬКИЙ ДОМІАН ІВАНОВИЧ 1896-1967, укр. актор; Львівський укр. драматичний театр; ролі у виставах (За двома зайцями, Гайдамаки, Тартюф), спогади про Леся Курбаса. КОЗЕЛЕЦЬ дво- або трирічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, овочева та кормова культура, поширена в Середземномор'ї, вирощують задля їстівного (у … КОЗЕЛЬСЬК м. в Росії (Калузька обл.), на пд.-зх. від Калуги, над Жиздрою (притока Оки); в 1939-40 табір пол. полонених (бл. 4,5 тис.), згодом розстріляних у …
| 