Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру О (605)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
ОДНОСІМ'ЯДОЛЬНІ РОСЛИНИ
клас покритонасінних рослин, переважно трав'янистих (напр., трави, цибулькові рослини), рідко дерев'янистих (напр., пальми); зачаток у проростаючій …
ОДОЄВСЬКИЙ
(Odojewski) Влодзімєж, нар. 1930, пол. письменник, з 1971 у Німеччині, працівник пол. відділу радіостанції Вільна Європа; у творчості переважає …
ОДОАКР
бл. 433-493, германський полководець на рим. службі; 476 усунув останнього західнорим. імператора Ромула Авґуста і проголосив себе королем; 490 був …
ОДОМАШНЕННЯ
сукупність процесів перетворення морфологічних, фізіологічних, розвиткових та психічних рис тварини під довготривалим впливом людини.
ОДРА
р. у Польщі та Чехії, частково (179 км) по кордону з Німеччиною, де має назву Одер, широкою дельтою впадає до Щецинської зат.; довж. 854 км; басейн …
ОДУД
птах із ряду ракшоподібних; заселяє ліси Старого Світу; довж. бл. 30 см; на голові має великий чуб; гніздиться у дуплах; зустрічається рідко; …
ОЕ
(se) Кендзабуро, нар. 1935, японський прозаїк; творчість під впливом екзистенціалізму; показує проблему моральної відповідальності за ін. людину та …
ОЕСД
див. «Організація економічного співробітництва і розвитку»
ОЖЕЛЕДЬ
прозорий шар льоду, що утворюється внаслідок замерзання крапель мряки чи дощу на поверхні землі або предметів при темп. від 0 до -6
ОЖЕШКО
(Orzeszkowa) Еліза (уроджена Павловська), 1841-1910, пол. письменниця; у ранній творчості - представниця тенденційної позитивістичної літератури, у …
ОЖИНА
кущ родини розових, поширений у пн. півкулі; плід - темно-червона або чорна складна кістянка, їстівна; росте на лісових зрубах, узліссях; в Україні …
ОЗ АМОС
нар. 1939, ізраїльський романіст, новеліст та есеїст, пише мовою іврит; учасник арабо-ізраїльських воєн 1967, 1973, пізніше діяч антивоєнного руху за …
ОЗАНФАН
(Ozenfant) Амеде, 1886-1966, франц. маляр і теоретик мистецтва, один з гол. представників пуризму.
ОЗЕРНИЙ КРАЙ
молода, післяльодовикова частина суші, на якій зосереджено багато озер, а також інших форм льодовикової діяльності, напр., морени, ози.
ОЗЕРО
природний басейн, без вiльної вимiни вод з морем; типи озер: прибережне, придельтове, моренне, улоговинне, карове, карстове, тектонiчне, вулканiчне …
ОЗИМІ КУЛЬТУРИ
однорічні сільськогосподарські рослини, які висівають в кінці літа або на початку осені, а дозрівають вони наступного року; із зернових - жито, …
ОЗНАЧЕННЯ
другорядний член речення, який граматично підпорядковується іншому член, вираженому іменником або іншим субстантивним словом, називаючи його ознаку …
ОЗОКЕРИТ
натуральна пластична суміш твердих насичених вуглеводнів, що утворюється в горах і щілинах гірських порід; звичайно коричневий або жовтий; …
ОЗОН
О3, алотропна форма кисню з триатомною молекулою; голубуватий газ із характерним запахом; сильний окислювач; нестійкий; утворюється з кисню під час, …
ОЗОНОВА ДІРА
значне зменшення вмісту озону (до 90%) в земній атмосфері, що спостерігається в районі пд. полюса над Антарктикою; з'являється там щорічно навесні …
ОЗОНОСФЕРА
шар земної атмосфери на вис. від 10 до 50 км з підвищеним вмістом озону (максимальна концентрація - на вис. 20-30 км); озон поглинає короткохвильове …
ОЙМЯКОНСЬКА ВИСОЧИНА
в Росії, в Якутії, між Верхоянськими г. і г. Черського; вис. 1400 м; в пониззі О. в.(вздовж Індигірки) один з полюсів холоду пн. півкулі (бл. -70
ОЙОНО
(Oyono) Фердінанд, нар. 1929, камерунський письменник, пише франц. мовою; побутові романи з численними елементами гумору, сатири, гротеску; Життя …
ОЙРОТИ
група монгольських племен у пн.-зх. частині Монголії, в Калмикії (Росія) та Китаї; кочові племена, займаються кочовим випасом худоби; частина о. …
ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ
1908-74, укр. та рос. скрипаль; нар. й навчався в Одесі; професор Московської консерваторії, почесний доктор Кембріджського й Оксфордського унів.; …
ОКІНАВА
японський острів на Тихому о., найбільший в архіпелазі Рюкю; 1,2 тис. км2; 700 тис. мшк.; гористо-низовинний, оточений кораловими рифами; вирощування …
ОКІСТЯ
зовнішній шар кістки; живить кістки, деякі його клітини беруть участь у формуванні кісток та їх регенерації.
ОКА
р. в Росії, найдовша (права) притока Волги; довж. 1500 км; в пониззі гирла р. Москва шлюзи; гол. м.: Орел, Калуга, Коломна, Рязань, у гирлі - Нижній …
ОКАЗІОНАЛІЗМ
філософський і теологічний погляд XVII cт., який визнає Бога причиною всього, що трапляється, а причинні зв'язки (особливо між психічними і фізичними …
ОКАПІ
африк. ссавець із родини жирафів; вперше відкрито у 1901; живе у прибережних лісах р. Конґо; вис. у холці 1,5-1,7 м; забарвлення коричневе зі …
ОКАРИНА
музичний інструмент, губний аерофон; різновид флейти; овальний глиняний або порцеляновий дзбан із вдувним і свистковим отворами; сконструював бл. …
ОКАЯМА
м. і порт в Японії (Пд.-Зх. Гонсю), на Внутрішньому Японському м.; 595 тис. мшк.; промисловий (текстильна, хіміч., фарфорова галузі) центр; ремесла; …
ОКЕАН
гол. частина гідросфери, солона водна оболонка, що покриває 71% поверхні Землі (361 млн. км2); об'єм 1,4 млрд. км3, середня глибина - 3704 м; водні …
ОКЕАНІЯ
назва понад 7,5 тис. островів на Тихому о., з Австралією утворює частину світу; до складу О. входять: Меланезія, Мікронезія, Полінезія і Нова …
ОКИСИ ВУГЛЕЦЮ
хіміч. сполуки вуглецю з киснем; безбарвні, без запаху гази, напр., окис вуглецю, т.зв. чадний газ, СО - горючий, компонент генераторного газу та …
ОКИСЛЕННЯ
відокремлення електронів від іонів, атомів або молекул однієї речовини молекулами іншої речовини, яку називають окисником; відбувається водночас із …
ОКИСЛИ
сполуки хіміч. елементів з киснем, напр., окис кальцію CaO, двоокис сірки SO2; багато о. неметалів, реагуючи з водою, утворюють кислоти, о. металів …
ОККАМ
(Ockham) Вільям, бл. 1285-1349, англ. теолог і філософ-схоласт, представник номіналізму і передвісник емпіризму.
ОККАМІЗМ
1. філософська доктрина В. Оккама; 2. філософський і теологічний напрямок, який ставить і розвиває ідеї, закладені в цій концепції; розвинувся у …
ОКЛАД
декоративне покриття на іконі, переважно з дорогоцінного металу; використовується починаючи з XVI ст.; у розвинутих формах вкриває усю поверхню, …
ОКЛАХОМА
штат у США, 181,2 тис. км2, 3,2 млн. мшк. (250 тис. індіанців); гол. м.: Оклахома-Ситі (адміністративний центр), Талса; височинно-гористий; часті …
ОКЛАХОМА-СИТІ
м. у США, адміністративний центр штату Оклахома; 455 тис. мшк., міська агломерація 985 тис.; регіональний центр торгівлі й банків; видобуток нафти й …
ОКЛЕНД
I найбільше м. і порт Нової Зеландії, на Пн. острові; 910 тис. мшк.; промисловий центр - монтаж автомобілів, машинобудівна, хіміч., текстильна …
ОКО
орган зору; у людини та хребетних складається з кулястого очного яблука та допоміжних частин (повіки, слізних органів, кон'юнктиви, м'язів); стінки …
ОКОВИТА
давня назва спирту-сирцю, неректифікованого етилового спирту.
ОКОЛЬСЬКИЙ
(Okolski) Шимон (Симеон), 1580-1653, пол. історик, геральдист; родом з Кам'янця-Подільського, монах-домініканин; 2 діаріуші (щоденники) про …
ОКСАМИТ
тканина з коротким (до 3 мм) ворсом, ґатунок плюшу; використовується переважно на сґукні, меблеву оббивку; походить з Індії.
ОКСАМИТНА РЕВОЛЮЦІЯ
події 17-27 XI 1989, які ознаменували падіння комунізму у Чехословаччині; розпочалася після студентської демонстрації в Празі, брутально розігнаної …
ОКСИГЕМОГЛОБІН
сполука гемоглобіну з киснем, легко піддається дисоціації; утворюється в крові судин системи органів дихання; в тканинах о. віддає кисень …
ОКСИДИ АЗОТУ
хіміч. сполуки азоту з киснем, гази; сюди належать, напр., закис азоту N2O, т.зв. веселящий газ, двоокис азоту NO2, газ коричневого кольору, триокис …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.