Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру О (605)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
ОРТОКЛАЗ
мінерал із групи польових шпатів, алюмосилікат калію; білий або червонуватий; скляний блиск; важливий складник магматичних гірських порід, напр., …
ОРТОПЕДІЯ
розділ клінічної медицини й наука, що займається розпізнаванням, лікуванням та профілактикою вад розвитку, захворювань і травм органів руху людини.
ОРТОСТАТИ
у архітектурі стародавнього Сходу прямокутні кам'яні плити, переважно прикрашені рельєфом; оздоблюють і укріплюють цоколі монументальних споруд.
ОРУДНИЙ ВІДМІНОК
в укр. відмінюванні - один з непрямих відмінків, який найчастіше означає знаряддя дії і відповідає на питання ким? чим?
ОРФЕЙ
у грец. міфології фракійський співак, музикант і поет, син царя Еагра та музи Калліопи; вважають одним з міфічних творців грец. музики, а також …
ОРФОГРАФІЯ
розділ мовознавства, який встановлює уніфіковані норми написання окремих слів, морфем, а також графічного оформлення супутніх компонентів письма.
ОРФОЕПІЯ
розділ мовознавства, який досліджує норми літературної вимови.
ОРФФ
(Orff) Карл, 1895-1982, нім. композитор; твори на міфологічну і казкову тематику (триптих Тріумфи: Карміна Бурана, Катуллі Карміна, Тріумф …
ОРХІДЕЯ
декоративна рослина з великими, барвистими, оригінальної форми квітками; побутова назва декоративних екзотичних видів зозулинця.
ОРХОН
р. у Пн. Монголії, притока Селенги; довж. 1124 км; замерзає приблизно на 6 місяців.
ОСІНЬ НАРОДІВ
визначення процесу демонтажу європ. комуністичних режимів, кульмінація якого припала на осінь 1989; під впливом суспільних протестів комуністичні …
ОСІРІС
в міфології Стародавнього Єгипту син бога землі Ґеба та богині неба Нут, брат і чоловік Ісіс, батько Гора, вбитий своїм братом Сетом і воскреслий з …
ОСІЧКА
відсутність пострілу після нормального спрацювання механізмів вогнепальної зброї.
ОСАДНИКИ
(пол. osadnik – поселенець) пол. колоністи на західноукр. і західнобілорус. землях у 1919-39; наплив о., яким надавали кращі землі й державні …
ОСАДОВІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ
утворилися на поверхні Землі внаслідок нагромадження різних речовин (решток рослинних і тваринних організмів, вулканічного матеріалу), принесених …
ОСАДЧИЙ МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ
1936-94, укр. письменник, журналіст, правозахисник; викладач Львівського унів.; за звинуваченням в антирад. пропаганді двічі засуджений (1965, 1972), …
ОСАДЧУК БОГДАН
нар. 1920, укр. історик, публіцист, політолог; професор Берлінського університету, співробітник нім. та швейцарських газет, експерт з проблематики …
ОСАКА
м. і великий порт в Японії (острів Гонсю), на Внутрішньому Японському м., у промисловому окрузі Ганшін; 2,6 млн. мшк. (третій у країні); …
ОСВІТА
процес поширення знань і культури в суспільстві; процес о. охоплює також розширення суспільної, політичної та національної свідомості (наприклад, …
ОСВЕНЦІМ
м. у Польщі, у Бєльському воєводстві, в гирлі Соли і Пшемши; 44 тис. мшк.; вел. хіміч. заводи, приладобудівна, харчова промисловість, виробництво …
ОСЕЛЕДЕЦЬ
одна з найуживаніших морських риб, багато видів, що заселяють пн. частини Атлантичного о. та прилеглих морів; довж. 10-50 см; ходить косяком, …
ОСЕЛЕДЧИК ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ
нар. 1956, укр. кінорежисер; заступник генерального продюсера телерадіокомпанії Студія 1+1.
ОСЕТІЯ ПІВДЕННА
автономна обл. у Грузії, на пд. схилах Великого Кавказу; 3,9 тис. км2, 66 тис. мшк.; переважно осетини (66%) та грузини (29%); адміністративний центр …
ОСЕТІЯ ПІВНІЧНА
республіка у Росії, на Кавказі; 8 тис. км2, 650 тис. мшк.; столиця Владикавказ; осетини 53%, росіяни 30%, інґуші, вірмени; міське населення 69%. …
ОСЕТИНИ
народність у Пн. і Пд. Осетії, а також в ін. районах Грузії; бл. 600 тис.; мова осетинська.
ОСЕТРОПОДІБНІ
ряд класу кісткових риб; бл. 25 видів; довж. до кількох м, маса бл. 150 кг, досягають віку бл. 100 років; вздовж тіла 5 рядів кістяних ромбовидних …
ОСИ
комахи з ряду термітів; існує бл. 3 тис. видів із 2 родин: о.-одинаки та о., що живуть сім'ями або паразитують; гнізда колоній мають різні форми та …
ОСИКА ЛЕОНІД МИХАЙЛОВИЧ
нар. 1940, укр. кінорежисер; фільми (Камінний хрест, Захар Беркут, Етюди про Врубеля, Подарунок на іменини, Клейноди гетьмана).
ОСИНОВЕ
с. Новопсковського району Луганської обл.; Успенська церква (1802).
ОСКАР
щорічна нагорода, яка присуджується з 1929 в Лос-Анджелесі америк. або закордонним фільмам, зокрема, за найкращі акторські ролі, режисерську роботу, …
ОСЛО
столиця і найбільше м. Норвегії, над прот. Скаґеррак; міська агломерація 735 тис. мшк.; гол. економічний центр Норвегії; електротехнічна, …
ОСЛО-ФІОРД
зат. біля узбержжя Пд. Норвегії; довж. 102 км, шир. 15-30 км; гл. до 354 м; численні острови; порти: Осло, Тенсберґ.
ОСМІЙ
Оs, хіміч. елемент з атомним числом 76; сіро-голубий, дуже твердий метал; існує у вигляді природних сплавів з іридієм і платиною, а також в …
ОСМАНИ
династія 36 турец. султанів, котрі бл. 1300-1922 (до скасування султанату) правили створеною ними державою - Османською імперією або Османською …
ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
держава, створена династією Османів, вихідців з одного із тюркських племен оґузів; їхню першу невелику державу в Пн.-Зх. Анатолії бл. 1300 розширив і …
ОСМОЗ
самовільне проникнення розчинника крізь напівпроникну перегородку (плівку) з розчину меншої концентрації (або з чистого розчинника) до розчину з …
ОСМОРЕГУЛЯЦІЯ
сукупність процесів, за допомогою яких підтримується оптимальний осмотичний тиск фізіологічних розчинів в організмі; полягає у підтриманні рівноваги …
ОСНОВА
суспільно-політичний та науково-літературний щомісячний часопис (1861-62, Петербург); вагомий вплив на культурно-літературний процес і …
ОСНОВА
I уклад ниток, які біжать вздовж тканини, або уклад осн. ниток у осн. плетенні; також пряжа, призначена на о. (скручена сильніше, аніж для …
ОСНОВИ
хіміч. сполуки, молекули яких у водних розчинах піддаються електролітичній дисоціації з відокремленням у вигляді аніонів гідроксильних іонів ОН-; …
ОСНОВНІ ФОНДИ
складова частина підприємства, що включає машини, обладнання, приміщення з терміном використання, тривалішим, ніж 1 рік, і ціною (вартістю), вищою …
ОСНОВНИЙ ОБМІН РЕЧОВИН
обмін речовин в організмі, який перебуває в стані спокою; забезпечує енергією для підтримання температури тіла та особливо функцій організму; у …
ОСО
(Strategic Armaments Limitation Talks, SALT, Обмеження стратегічних озброєнь), переговори, які провадилися у 1969-72 між СРСР та США й закінчилися …
ОСОЇД
хижий птах із родини яструбів, гніздиться в Євразії та Африці; довж. бл. 62 см; живиться переважно осами, бджолами, джмелями; охороняється.
ОСОБА
I філософське і теологічне поняття одиничного розумного буття; віднесене до людини, Бога, ангела чи визначене через виказання її зв'язків, дій і …
ОСОБИСТІСТЬ
комплекс внутрішніх умов і механізмів, які зумовлюють сталість, специфічність і організацію поведінки особи; гол. складові частини цієї системи: …
ОСОКА
поширена на всій земній кулі трав'яниста рослина родини осокових; утворює т.зв. кислі луки, непридатні для випасу худоби; в Україні понад 90 видів; …
ОСОТ
трав'яниста рослина родини складноцвітих, споріднена з будяком; поширена на всій земній кулі у зоні помірного клімату; в Україні понад 20 видів; …
ОССІАН
легендарний кельтський воїн і бард, який жив у III ст.; персонаж літературної містифікації Дж. Макферсона; оригінальні твори О. записані бл. XII ст.
ОССЕЦКІ
(Ossietzky) Карл фон, 1889-1938, нім. публіцист, борець за мир; загинув у гітлерівському концтаборі; Нобелівська премія Миру 1935.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.