Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру П (1691)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ПІДОШВА
нижня поверхня покладів, виробок або скельного пласту.
ПІДПОМІЧНИКИ
категорія незаможних козаків у XVII-XVIII ст., неспроможних власним коштом відбувати військову службу, позбавлених козацьких привілеїв, змушених …
ПІДПРИЄМСТВО
економічний суб'єкт, виокремлений у економічному, організаційному та юридичному сенсі, включає один чи більше виробничих закладів.
ПІДРІСТ
молоді дерева, що з'явилися природно; можуть згодом увійти до верхнього ярусу деревостану.
ПІДРИВНИК
пристрій для спричинення запалювання або вибуху снаряда; розрізняють контактні (ударні) та безконтактні (напр., такі, що діють при наближенні снаряда …
ПІДСІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО
обробіток землі на місці попередньо підрубаного і випаленого лісу; утворений попіл збагачує ґрунт.
ПІДСВІДОМІСТЬ
у психоаналізі певні пласти психіки, проміжні між свідомістю і несвідомим; у ній перебуває все те, що витіснене із свідомості, але при певних …
ПІДСИЛЮВАЧ
пристрій для підсилення сигналів, що подаються на його вхід, за рахунок енергії від джерела живлення; п. електричних сигналів завжди має активний …
ПІДСКАРБІЙ
1. у давній Польщі урядовець, що відав скарбницею, з XVI ст. член сенату; з 1569 окремі вел. коронний п. і вел. литовський п.; 2. у Гетьманщині …
ПІДСНІЖНИК
цибулькова рослина родини амарилісових, поширена в лісах Європи і Азії; листки паралельно-вузькі, квітки білі, звисаючі; в Україні 2 види: п. …
ПІДСОЧКА
вилучення живиці з хвойних дерев (переважно сосни) за допомогою надрізів; з берези і клена - цукристих соків; з каучуконосних порід - латексу.
ПІДСТИЛКА
сухий м'який матеріал, здатний вбирати вологу (солома, тирса, деревна стружка), що його розстелюють у місцях утримання домашніх тварин; компонент …
ПІДСТРИГАЧ ЯРОСЛАВ СТЕПАНОВИЧ
1928-90, укр. учений; член АН УРСР, дир. Інституту прикладних проблем механіки і математики АН УРСР; праці з механіки твердого деформівного тіла, …
ПІДСУСІДКИ
категорія населення України XVI-XVIII ст., що не мало зазвичай власного господарства, а на певних умовах оселялося в чужих дворах; платили податки, …
ПІДШИПНИК
елемент машин, що є опорою валів та осей; забезпечує мінімальний опір тертя; залежно від виду тертя розрізняють п. ковзання та п. кочення (які, …
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА
вел. травна залоза хребетних, протоки якої виходять у 12-палу кишку; виробляє підшлунковий (панкреатичний) сік, за допомогою якого розщеплюється …
ПІДЩЕПА
молоде плодове або декоративне дерево, на яке прирощують живець або бруньку (вічко) культурної рослини.
ПІЕТІЛА
(Pietila) Рейма, нар. 1925, фінський архітектор; визначний представник сучасної архітектури; студентський гуртожиток Діполі в Отаніемі (1966), …
ПІЗА
м. в Італії, в обл. Тоскана, біля місця впадіння р. Арно в Ліґурійське м.; 102 тис. мшк.; скляна промисловість, фабрика мотоциклів, каменоломні …
ПІЗАНО
I італ. скульптори й архітектори періоду ґотики; батько і син: Нікколо, між 1220 і 1250 - між 1278 і 1287; скульптури, рельєфи на релігійну …
ПІЗАНСЬКА ВЕЖА
окремо стояча романська кругла дзвіниця кафедрального собору у Пізі (Італія), відома значним відхиленням від вертикалі; поч. будівництва 1174, …
ПІЗНАВАЛЬНЕ ПРОТИРІЧЧЯ
конфлікт, який виникає в свідомості особи внаслідок появи інформації, що суперечить її попереднім переконанням, викликає прикру емоційну напругу, яка …
ПІЗНАННЯ
філософське поняття, яке означає процес здобування знання про дійсність, а також сукупність цього знання; охоплює пізнавальні фактори (процес п.) та …
ПІЗНЬОЦВІТ
багаторічна рослина родини лілійних, поширена в Європі; росте на луках; цвіте восени, квітки рожево-бузкові; плід формується навесні, водночас із …
ПІЗНЯ ОСIНЬ
перiод мiж осiнню і власне зимою, значна хмарність, часті опади (інколи снiг), імла; середня добова темп. повiтря 5-0°С.
ПІЙ IX
(Джованні Мастай Феретті) 1792-1878, папа рим. з 1846; 1854 проголосив догмат про непорочне зачаття Марії; 1864 засудив модернізм, раціоналізм, …
ПІЙ VII
(Барнаба Ґреґоріо Чьяра) 1740-1823, папа з 1800, бенедиктинець; 1804 брав участь у коронації Наполеона I як імператора Франції; 1814 відновив орден …
ПІЙ XI
(Акілле Ратті) 1857-1939, папа рим. з 1922; 1936 заснував Папську АН; підписав конкордати з 11 державами; 1937 засудив нім. націонал-соціалізм як …
ПІЙ XII
(Еудженіо Пачеллі) 1875-1958, папа рим. з 1939; намагався запобігти вибухові війни; під час II Світової війни проводив обережну політику щодо …
ПІЙ Х СВ.
(Джузеппе Сарто) 1835-1914, папа рим. з 1903; 1904 розпочав реформу канонічного права; 1908 заснував видання Acta Apostolicae Sedis (з 1909 офіційне …
ПІК
(Pieck) Вільгельм, 1876-1960, нім. комуністичний діяч; співзасновник (1918) комуністичної, пізніше соціалістичної єдиної партії Німеччини (1946); з …
ПІКІНЕРИ
нерегулярні військово-поселенські полки в укр. козацькому війську; створені після ліквідації 1764 полкового устрою в Україні; озброєні піками …
ПІКІРУВАННЯ
спосіб, який застосовують в городництві для отримання ранньої розсади; пересаджування сіянців з загущених посівів на просторішу площу.
ПІКА
зброя, що складається з наконечника (вістря) на довгому (бл. 5 м) держаку; в Європі у ХV- ХVIII ст. - на озброєнні піхоти.
ПІКАП
невел. вантажівка, сконструйована як легковий автомобіль, у якому задня частина пасажирського салону замінена відкритим кузовом.
ПІКАР
(Piccard) Оґюст, 1884-1962, швейцарський фізик; дослідник атмосфери та морських гл.; 1913 піднявся в герметичній гондолі на вис. 15 781 м, а 1932 …
ПІКАРДІЯ
департамент та історична країна на пн. Франції, на узбережжі прот. Ла-Манш; 19,4 тис. км2, 1,8 млн. мшк.; адміністративний центр Ам'єн; гол. у країні …
ПІКАРО
волоцюга, облудник; типовий образ іспан. шахрайського (пікарескного) роману XVI-XVII ст. (Життя Ласарільйо з Тормеса).
ПІКАССО
(Picasso) Пабло, 1881-1973, маляр іспан. походження; найвизначніша творча індивідуальність XX ст.; з 1904 перебував у Франції; пройшов творчу …
ПІКЕЛЬГАУБА
шкіряний, оббитий бляхою і з гострим вістрям шолом; впроваджений у прусській армії у середині ХIX ст.; опісля використовувався в нім. армії до кінця …
ПІККОЛІ
(Piccoli) Мішель, нар. 1925, франц. актор; ролі в психологічно-побутових драмах (Щоденник покоївки, Війну закінчено, Аудієнція, Пристрасть, Стрибок …
ПІКО ДЕЛЛА МІРАНДОЛА
(Pico della Mirandola) Джованні, 1563-94, італ. філософ і філолог, домініканець; представник ренесансного гуманізму, засновник синкретичної …
ПІКО-
(п) префікс одиниць вимірювання, що означає множник 10-12, напр., 1 пФ = 10-12 Ф; див. «одиниця вимірювання».
ПІКСЕЛЬ
точка, що є найменшим неподільним елементом зображення на екрані монітора комп'ютера.
ПІКТЕ ДЕ РОШМОН
(Piсtet de Rochemont) Шарль, 1755-1824, швейцарський політик, учасник Віденського конгресу 1814-15; спричинився до визнання нейтралітету …
ПІКТИ
назва найдавнішого населення, що проживало на території сучасної Шотландії, надана стародавніми римлянами; етнічне походження залишається …
ПІКУЛІ
дрібні овочі (часто мішанина порізаних огірків, моркви, гарбуза, цибулі, зелених помідорів), мариновані у міцному оцті з прянощами.
ПІКФОРД
(Pickford) Мері (справжнє - Ґледіс Мері Сміт), 1893-1979, америк. кіноактриса; зірка німого кіно (Ребека з ферми Саннібрук, Бідна маленька …
ПІЛ
(Peel) баронет Роберт, 1788-1850, брит. політик; 1822-27 та 1828-30 міністр внутрішніх справ, створив лондонську поліцію; з 1830 гол. партії торі, …
ПІЛА
воєводське м. у Польщі, на р. Гвда; 76 тис. мшк.; центр електротехнічної (виробництво електроосвітлювальної апаратури), харчової (м'ясокомбінат), …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.