Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру П (1691)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ПІЛЕЦЬКИЙ
(Pilecki) Вітольд, 1901-48, пол. офіцер, ротмістр; співзасновник (1940) Таємної пол. армії; 1940-43 в концтаборі в Освенцимі (згідно з наказом …
ПІЛОНИ
в архітектурі стародавнього Єгипту трапецієвидна кам'яна споруда, що фланкує гол. браму храму, часто оздоблена (рельєфи, епітафії, інскрипції).
ПІЛСУДСЬКИЙ
(Pilsudski) Юзеф Клеменс, 1867-1935, пол. політик, маршал Польщі; з 1893 в Пол. соціалістичній партії (ППС); 1905-07 керував Бойовою організацією …
ПІЛЬКОМАЙО
р. у Болівії, гол. притока Параґваю; довж. 1200 км; басейн 160 тис. км2; змінний рівень води; у нижній течії прикордонна між Арґентиною і Параґваєм; …
ПІЛЯСТР
плаский, схожий на колону з базою, фустом і капітеллю виступ на поверхні стіни; виконує конструктивну й декоративну функції.
ПІМ
(Pym) Джон, 1583 або 1584-1643, англ. політик; лідер пуританської антикоролівської опозиції під час конфлікту Карла I з парламентом та на поч. …
ПІМЕНТ
висушені плоди піментового дерева, що росте в зоні тропіків обидвох Америк; вживають як приправу з пікантним смаком і ароматом.
ПІНІЯ
хвойне декоративне дерево родини соснових, поширене в Середземномор'ї; крона зонтикоподібна; насіння вел., їстівне; вел. шишка - декоративний мотив в …
ПІНАГОР
невел. риба; прісні та солоні води Європи, частини Азії та Пн. Америки; тіло без луски, вкрите частково кістковими пластинками, на хребті 3-5 голок; …
ПІНАКЛЬ
у ґотичній архітектурі стрілчаста кам'яна вежка, оздоблена т.зв. жабками і викінчена квіткою; увінчує контрфорси, вежі, портали.
ПІНАКОТЕКА
у стародавньому світі картинна галерея; найстаріша п. відома з V ст. до н.е. у пн. крилі Пропілеїв на Афінському акрополі; від III ст. до н.е. …
ПІНГВІНИ
назва надряду нелітаючих птахів, які на суходолі переміщаються кроком, утримуючи вертикальне положення; 17 видів, заселяють прибережні території та …
ПІНЗЕЛЬ
?-?, укр. скульптор 2-ої полов. XVIII ст.; у 50-60-х працював у Львові, Ходовичах, Монастириськах, Бучачі; барочна динамічність, експресія; дерев'яні …
ПІНК ФЛОЙД
брит. рок-група; створений 1965 у Лондоні гітаристом Р. Вотерзом, органістом Р. Райтом i ударником Н. Мейзоном; 1966-68 член П. Ф. був також вокаліст …
ПІНКА МОРСЬКА
мінерал, силікат магнію; біла з жовтуватим або сіруватим відтінками; продукт зміни серпентину; використовують для виробництва люльок.
ПІНОПЛАСТ
торгова назва пінополістиролу; застосовують як тепло- і звукоізолятор.
ПІНОЧЕТ УҐАРТЕ
(Pinochet Ugarte) Авґусто, нар. 1915, чилійський диктатор і ген.; один з керівників військового перевороту, що скинув правління С. Альєнде …
ПІНСЬК
м. в Білорусі (Берестейська обл.), порт на р. Піна; 130 тис. мшк.; річкова корабельня, деревообробний комбінат. У XII-XIII ст. столиця самостійного …
ПІНТЕР
(Pinter) Гаролд, нар.1830, англ. драматург; представник театру абсурду, творець т.зв. комедії загрози (comedy of menace), яка викриває оманливість …
ПІНЦЕТ
пластичний пружний інструмент у вигляді малих щипчиків.
ПІНЧЕРИ
група порід службових собак, виведених у Німеччині (доберман-п., шнауцери та ін.).
ПІНҐ-ПОНҐ
див. «теніс настільний»
ПІОНЕР
серія америк. автоматичних космічних станцій (1958-73), призначених для дослідження планет, у т.ч. Юпітера та Сатурна, а також їх супутників.
ПІПА
безхвоста водна амфібія; живе у тропічній обл. Пд. Америки; запліднені ікринки самиця носить на спині у заглибленнях шкіри, де відбувається їхній …
ПІПС
(Pepys) Сем'юел, 1633-1703, англ. мемуарист; написані спеціальним шифром Мемуари 1660-69 є цінним документом про ментальність і звичаї міщанства …
ПІР
різновид цибулі, дворічна трав'яниста рослина, овочева культура, походить із Малої Азії; споживають ланцетоподібне листя та видовжену цибулину із …
ПІР'Я
характерні зроговілі утворення епітелію, що вкривають тіло птахів; покривні п. складаються зі стрижня та борідок, визначають загальний вигляд …
ПІРІ
(Peary) Роберт Едвін, 1856-1920, америк. контр-адмірал, дослідник Арктики; досяг N (6 IV 1909); 1900 відкрив пн. берег Ґренландії; Північний полюс.
ПІРІ РЕЙС
1482-1554, турец. мореплавець і картограф; автор карти світу за зразком карти Х. Колумба; йому безпідставно приписують карти Пд. півкулі (з …
ПІРАМІДА
I 1 у стародавньому Єгипті монументальна гробниця володаря, з часом - приватних осіб, у формі прямокутної п.; спершу п. зводили з кам'яних блоків …
ПІРАМІДА ХЕОПСА
найбільша з єгипетських пірамід; збудована в Ґізі у XXVI ст. до н.е. як гробниця фараона Хеопса (Хуфу); вважається одним із семи чудес світу.
ПІРАНДЕЛЛО
(Pirandello) Луїджі, 1867-1936, італ. письменник; трагікомедії (Шість персонажів шукають автора, Сьогодні ми імпровізуємо) сповнені іронічного …
ПІРАНЕЗІ
(Piranesi) Джованні Баттіста (Джамбаттіста), 1720-78, італ. графік і архітектор; вивчав старовинну архітектуру та мистецтво; гравюри із …
ПІРАНЬЇ
назва надзвичайно хижих риб, що водяться в р. Пд. Америки; 16 видів довж. 13-40 см; нападають зграями на риб і тварин, небезпечні для людини.
ПІРАТСТВО
акти насильства і грабунку щодо екіпажу, пасажирів, вантажу суден; існувало від стародавніх часів, ліквідоване в XIX - 1-ій полов. ХХ ст.; знову …
ПІРЕЙ
м. у Греції, у міському комплексі Афін, над зат. Саронікос; 170 тис. мшк.; гол. торговельний порт Греції; база військового флоту. В античні часи гол. …
ПІРЕНЕЇ
г. у Франції та Іспанії; вис. до 3404 м (вершина Ането в масиві Мальдітос); будова - кристалічні скелі, у зх. частині вапняки (поширений карст); …
ПІРЕНЕЙСЬКИЙ МИР 1659
після фр.-ісп. війни 1635-59; засвідчив ослаблення могутності Іспанії у Європі та поч. гегемонії Франції; укладений династичний шлюб Людовіка XIV з …
ПІРЕНЕЙСЬКИЙ ПІВОСТРІВ
найбільший у Пд. Європі; 580 тис. км2; сполучається із материком вузькою смугою суші, порізаною по усій шир. ланцюгами Піренеїв; 60% території П. п. …
ПІРИМІДОНОВІ ОСНОВИ
природні похідні піримідину, входять до складу нуклеїнових кислот; відомі такі п. о.: цитозин - складова частина ДНК і РНК, тимін - складова частина …
ПІРИТ
мінерал, звичайна відміна сульфату заліза; латунно-жовтий, з сильним металевим блиском; сировина для виробництва сірчаної кислоти; в Україні - …
ПІРОВИНОГРАДНА КИСЛОТА
важлива сполука, бере участь у процесах обміну речовин; проміжний продукт розпаду сахаридів, білків та жирів; застосовують для синтезу лікарських …
ПІРОЕЛЕКТРИКА
поява електричних зарядів на гранях деяких кристалів під впливом змін темп.; використовується в датчиках для вимірювання дуже малих змін темп.; …
ПІРОКСЕНІТИ
матеріали, викинуті на поверхню Землі під час вибуху вулкану; вулканічні бомби, попіл, лапілі.
ПІРОКСЕНИ
група мінералів, силікати і алюмосилікати заліза, магнію, марганцю, кальцію і натрію; чорні, коричневі або зелені; складники багатьох магматичних і …
ПІРОЛІЗ
розклад молекул хіміч. сполук з більшою молекулярною масою на молекули з меншою масою, який відбувається при нагріванні без доступу повітря; п. …
ПІРОЛЮЗИТ
див. «двоокис марганцю»
ПІРОМЕТР
прилад для безконтактного вимірювання темп.; використовує залежність інтенсивності або довж. хвилі випромінювання нагрітого тіла від його темп.
ПІРОСМАНАШВІЛІ НІКО
1862-1918, грузинський маляр-самоук; представник наївного малярства; вивіски, портрети, пейзажі; 1912 спопуляризований рос. та укр. …
ПІРОТЕХНІКА
галузь техніки, що займається виготовленням піротехнічних сумішей (з горючих речовин, окислювачів, наповнювачів та барвників для забарвлення вогню й …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.