Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Г (1141)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
ГАСТІНҐС
м. у Великій Британії (Англія); 1066 поразка англосаксонських військ Гаролда II у битві з норманами Вільгельма I Завойовника стала вирішальною у …
ГАСТРИНИ
група поліпептидних гормонів шлунково-кишкового тракту різної активності; див. «гормони».
ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ
розділ медицини, що вивчає будову та функції травної системи, методи діагностування та лікування хвороб органів травлення.
ГАСТРОНОМІЯ
кулінарне мистецтво, тобто мистецтво приготування страв; також виробнича діяльність і сфера послуг, куди входять заклади громадського харчування …
ГАСТРУЛА
рання стадія розвитку тварин і людини, що складається з 2 (напр., у кишковопорожнинних) чи 3 т.зв. зародкових листків (ектодерма, ендодерма, …
ГАТЕРІЯ
єдиний сучасний представник мезозойських дзьобоголових плазунів з підкласу лепідозаврів; трапляються у Новій Зеландії; довж. бл. 60 см; від голови …
ГАТОР
у стародавньому Єгипті одне з найважливіших жіночих божеств, володарка неба і життя, покровителька кохання та забав, також опікунка померлих та …
ГАТТ
див. «Генеральна угода про тарифи й торгівлю»
ГАТШЕПСУТ
? - бл. 1480 до н.е., цариця Єгипту з 1505 (XVIII династія); спершу правила від імені неповнолітнього Тутмоса III, якого згодом позбавила престолу; …
ГАУБИЦЯ
гармата з коротким стволом для стрільби навісним вогнем.
ГАУПТВАХТА
1. приміщення в гарнізоні, де перебувають вартові; 2. приміщення для утримання під вартою військовослужбовців.
ГАУПТМАНН
(Hauptmann) Ґергарт, 1862-1946, нім. письменник; видатний представник нім. натуралізму; соціально-історичні драми (Ткачі), романи, повість Єретик …
ГАУСА
африк. міста-держави, що засновувалися народом гауса у VIII-X ст. на території теп. Пн.-Зх. Ніґерії; розквіт наприкінці XVI ст., коли на цю територію …
ГАУСА
I мова семіто-хамітської сім'ї (чадська група), поширена переважно у Пн. Ніґерії та деяких районах Ніґеру, а також Камеруні, Ґані, Тоґо, Беніні та …
ГАУФФ
(Hauff) Вільгельм, 1802-27, нім. письменник епохи романтизму; казки-наслідування Тисячі й однієї ночі; перший нім. історичний роман (за зразком …
ГАФІЗ ШАМСЕДДІН МОГАММАД
бл. 1325-90, найвидатніший перський поет-лірик, майстер газелі; афористично-медитативні вірші, еротичні поезії, вакхічні та містичні поеми; …
ГАФЕЛЬ
р. в Німеччині, найдовша (ліва) притока Ельби; довж. 343 км; гол. притока Шпрее; судноплавна.
ГАФЕЛЬ
рухомий елемент рангоуту, круглий брус, що підноситься вздовж щогли; служить для кріплення верхнього краю гафельного вітрила.
ГАФНІЙ
Нf, хіміч. елемент з атомним числом 72; сріблястий тугоплавкий метал; на повітрі вкривається захисною плівкою окису (пасивація); в нагрітому стані …
ГАФТ ВАЛЕНТИН ЙОСИПОВИЧ
нар. 1935, рос. актор театру і кіно; ролі в побутових фільмах (Таня, Денний поїзд, Гонки по вертикалі), комедіях (Гараж), дитячих фільмах.
ГАШЕК
(Hasek) Ярослав, 1883-1923, чеський письменник; у романі Пригоди бравого вояка Швейка змалював гротескно-сатиричний образ габсбурзької монархії в …
ГАШЕРБРУМ
гірське пасмо в Каракорумі, в Індії, з 4 вершинами під назвою Г., найвища Г. 1 - 8068 м.
ГАШИМІТИ
араб. рід, виводить своє походження від Мугаммада (через його онука); створили спадкову династію володарів Мекки, що правила нею з Х ст. до 1924, а …
ГАШИНСЬКИЙ АРКАДІЙ ЄВГЕНОВИЧ
1920-91, укр. актор; Київський укр. драматичний театр; ролі у виставах (Ярослав Мудрий, Макбет) і фільмах (Срібний тренер, Кров людська - не водиця).
ГАШИШ
наркотична речовина, яку одержують із суцвіть індійської коноплі; при палінні чи жуванні викликає стан, подібний до алкогольного сп'яніння чи …
ГАҐАНА
євр. таємна військова організація, заснована 1920 в Палестині для захисту євр. поселенців від араб. нападів; співпрацювала з британцями проти арабів, …
ГВЄЗДОСЛАВ
1849-1921, словацький поет; неоромантик; лірично-медитативні та патріотичні вірші, епічні поеми з життя народу (Лісникова дружина), на біблійні теми; …
ГВАР
хорватський острів у Адріатичному м.; бл. 300 км2; вирощування винограду, маслин, цитрусових; туризм.
ГВАЯКОВЕ ДЕРЕВО
вічнозелене невисоке дерево; росте в Центр. Америці; деревина важка, тверда, з вел. вмістом живиці, з якої одержують гваякол - застосовується в …
ГВОЗДИКА
одно- або багаторічна трав'яниста рослина, зрідка напівкущ, родини гвоздикових, декоративна; бл. 300 видів, поширені у Європі, Африці та Азії; в …
ГВОЗДИЧНЕ ДЕРЕВО
кущ або дерево; походить з Океанії; вирощують у зоні тропіків; вічнозелена рослина; квітки білі або рожеві, плід - ягода; з г. д. одержують прянощі …
ГВОЗДЬ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
нар. 1937, укр. бандурист, диригент; художній керівник і головний диригент Державної капели бандуристів України.
ГЕЄННА
долина поблизу Єрусалима, за Біблією вважається місцем страти грішників після Страшного Суду; у розмовній мові - синонім мук.
ГЕЄРДАЛ
(Heyerdahl, неправильна форма Хейєрдал) Тур, нар. 1914, норвезький мандрівник, етнограф і археолог; для підтвердження своєї теорії заселення …
ГЕАО
Астрономічна Обсерваторія Високих Енергій, серія америк. супутників для дослідження рентгенівського і гамма-випромінювання астрономічних джерел, а …
ГЕБА
в грец. міфології богиня молодості, дочка Зевса і Гери, дружина безсмертного Геракла; виконувала функції виночерпія у олімпійських богів.
ГЕББЕЛЬ
(Hebbel) Крістіан Фрідріх, 1813-63, нім. драматург; метафізична концепція трагізму, невіддільного від людського існування; драми (Юдиф), ліричні …
ГЕБЛЕР
(Haebler) Конрад, 1857-1946, нім. історик та книгознавець, основоположник інкунабулознавства як наукової дисципліни; Реперторій шрифтів інкунабул, …
ГЕБРЕЇ
у Старому Заповіті - назва ізраїльських племен, яку їм дали ін. народи.
ГЕБРИДСЬКІ ОСТРОВИ
архіпелаг (бл. 500 островів) біля пн.-зх. узбережжя Великої Британії, належить Шотландії; найбільші острови: Льюїс, Скай, Малл; 2,9 тис. км2, 30 тис. …
ГЕВІЗ
місцевість у Зх. Угорщині, біля оз. Балатон; відомий курорт із радіоактивними джерелами.
ГЕВЕЯ
дерево родини молочайних, поширене у Пд. Америці; листки трироздільні; квітки непоказні, зібрані у волоті; з деяких видів, напр., з г. бразильської, …
ГЕДИН
(Hedin) Свен, 1863-1952, шведський географ; дослідник Азії; відкрив гірські хребти за Гімалаями, витоки Брагмапутри, Інду; наукові праці, описи …
ГЕДОНІЗМ
етична доктрина, згідно з якою задоволення є єдиним благом, метою життя і гол. мотивом вчинків людей.
ГЕЗБОЛЛАГ
політично-військова організація, заснована 1982 в Лівані емісарами іранських шиїтів і пов'язана з ними; діє переважно серед ліванських і …
ГЕЗИ
нідерландські патріоти, які з 1566 боролися проти іспан. панування; під час II Світової війни учасники голландського Руху Опору.
ГЕЙВОРТ
(Hayworth) Ріта (псевдонім Марґарити Кармен Кансіно), 1918-87, америк. кіноактриса; зірка Голлівуду 40-х; ролі ідеальної героїні (Полунична …
ГЕЙГЕНС ХРІСТІАН
(Huygens) 1629-95, нідерландський фізик, математик, механік, астроном; винайшов маятниковий годинник (1657); розвинув хвильову теорію світла …
ГЕЙЗЕР
фонтануюче гаряче джерело; поширені у вулканічних районах; вода і пара г. слабо мінералізовані.
ГЕЙЛУНЦЗЯН
провінція на пн. сх. Китаю; 463,6 тис. км2; 36,4 млн. мшк.; адміністративний центр Гарбін, ін. міста: Ціцігар, Цямусі; родюча Маньчжурська низ., …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.