Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Д (997)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 > >>
Д'АЛАМБЕР
(d'Alembert) Жан Лерон, 1717-83, франц. філософ, математик, фізик, співзасновник Великої франц. енциклопедії; вважав за необхідне створення науки, …
Д'АННУНЦІО
(D'Annunzio) Ґабрієле, 1863-1938, італ. письменник; прибічник фашизму; у творчості дотримувався засад веризму із впливами ніцшеанства й символізму; …
Д, Д
шоста літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук д; вимовляється де.
ДЄЄВА ІРИНА САВЕЛІВНА
1886-1971, укр. режисер; перша жінка-режисер в Україні; організатор Київського дитячого театру, театру робітничої молоді; постановки (Дитинство, …
ДЄР
м. у Пн.-Зх. Угорщині, порт у гирлі рік Раби та Дунаю; 130 тис. мшк.; виробництво транспортних засобів; дорожній вузол на автостраді Будапешт-Відень; …
ДІЄЗ
у музичній нотації - графічний знак підвищення висоти звуку на півтону, напр., с на сіs, або на цілий тон (дубль-дієз), напр., f на fisis.
ДІЄПРИКМЕТНИК
форма дієслова, яка в реченні виступає означенням; в укр. мові д. активного та пасивного стану (напр. люблячий, коханий).
ДІЄПРИСЛІВНИК
незмінювана форма дієслова, що поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника й означає додаткову дію стосовно гол., на яку вказує дієслово-присудок; …
ДІЄСЛОВО
частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник, …
ДІЄТА
спеціально розроблений режим харчування здорової (залежно від віку, статі, виконуваної роботи тощо) і хворої людини (залежно від захворювання).
ДІЄТОЛОГІЯ
наука про раціональне харчування та його практичне застосування.
ДІЄЦЕЗІЯ
територіальна одиниця Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм; входить до складу митрополії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові; …
ДІАБАЗ
темнозелена магматична гірська жильна порода в мінеральному складі базальту, тільки крупнозернистіша; будівельний та шляховий матеріал.
ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ
порушення вуглеводневого обміну внаслідок недостатнього виділення інсуліну; високий рівень цукру у крові, цукросеча; невиліковний, ускладнення - …
ДІАГНОСТИКА
вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, …
ДІАГОНАЛЬ
для багатокутника - відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника - відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій …
ДІАГРАМА
графічне представлення процесу або структури, вид графіка, схеми і т. п.
ДІАДЕМА
декоративна пов'язка на голові з тканини або обруч з дорогоцінного металу; ознака королівської або священичої влади; використовувалась також як …
ДІАДОХИ
в античну добу македонські воєначальники, які після періоду воєн по смерті Александра III Великого поділили між собою його державу; родоначальники …
ДІАДУМЕН
атлет, що пов'язує на голові стрічку переможця; починаючи з бл. 470 до н.е. тема у грец. пластиці; відомі варіанти втілення теми д. у бронзі; т.зв. …
ДІАЛІЗ
метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні …
ДІАЛЕКТ
різновид певної мови, засіб спілкування осіб, пов'язаних тісною територіальною, професійною або соціальною спільністю; у вужчому розумінні - …
ДІАЛЕКТИКА
філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у …
ДІАЛЕКТОЛОГІЯ
розділ мовознавства, який вивчає територіальні різновиди національних мов і опрацьовує матеріал для укладання мовних атласів та діалектологічних …
ДІАМАНТ
спеціальний, опрацьований у XVII ст., спосіб шліфування алмазів та ін. прозорих дорогоцінних каменів; камінь отримує форму подвійної піраміди із …
ДІАМЕТР
найдовша хорда у колі; довж. д. рівна довж. 2 радіусів.
ДІАНА
в рим. міфології богиня лісів, тварин, місяця і плодючості; опікунка жінок під час пологів; ототожнювана з грец. Артемідою.
ДІАПОЗИТИВ
позитивне фотографічне зображення на прозорому матеріалі.
ДІАРІЙ
щоденник подій приватного і громадського життя (д. сімейні, сеймів, воєнні і д. з'їздів), поширені в Україні у XVII-XVIII ст.
ДІАС БАРТОЛОМЕО
див. «Діаш Бартоломеу»
ДІАС ДЕ ЛА КРУС
(Diaz de la Cruz) Порфіріо, 1830-1915, мексиканський диктатор, ген.; учасник ліберальної революції 1854-76; як диктатор (1877-1911) ліквідував …
ДІАСКОП
див. «проектор»
ДІАСПОРА
(від грец. слова діаспора - розсіяння) розсіяння різними країнами народу, вигнаного з батьківщини чужинцями, вперше поняття д. вжите щодо євр. …
ДІАТОМІТ
щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема …
ДІАТОМЕЇ
одноклітинні водорості; стінка клітини, насичена кремнеземом, утворює шкаралупку з променистою або перистою орнаментацією; бл. 10 тис. видів.
ДІАФРАГМА
I в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через …
ДІАШ БАРТОЛОМЕУ
(Dias) 1450-1500, португ. мореплавець; 1488 відкрив мис Доброї Надії і досягнув Мадаґаскару.
ДІБРОВА ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ
нар. 1951, укр. прозаїк, драматург, перекладач, представник нової генерації; цикл оповідань Про Пельце, книги Тексти з назвами і без назв, Пісні …
ДІВІДЕ ЕТ ІМПЕРА
(divide et impera, поділяй і владарюй) стародавній принцип розсварювання інших, аби мати змогу ними правити.
ДІВОВИЧ СЕМЕН
укр. письменник середини XVIII ст., перекладач Генеральної військової канцелярії; у історичній поемі-діалозі Разговор Великороссии с Малороссией …
ДІГТЯРЕНКО КУЗЬМА ЯКОВИЧ
1900-42, укр. актор, режисер; Березіль, лабораторія Леся Курбаса; ролі у виставах (Гайдамаки); постановки (Заповіт пана Ралка, МРТО); репресований.
ДІДЕЛЬФІЇ
73 види сумчастих ссавців, живуть у лісах і заростях обидвох Америк; спосіб життя - нічний, на деревах; особливо поширений д. пн.
ДІДИК ТАМАРА СОФРОНІВНА
нар. 1935, укр. співачка (сопрано); до 1993 солістка Львівського театру опери та балету; партії: Мирослава (Золотий обруч), Єлизавета (Тангейзер).
ДІДИЧІ
у Речі Посполитій та Рос. імперії XIV-XIX ст. землевласники, котрі отримали свої володіння на підставі спадкового права (від дідів); в Укр. козацькій …
ДІДО
родина франц. книготорговців, видавців та друкарів; Франсуа Амбруаз, 1730-1804, розвинув систему друкарських кеглів, видав серію Ad usum Delphini, …
ДІДОНА
в рим. міфології дочка царя Тиру, засновниця Карфаґену.
ДІДРО
(Diderot) Дені, 1713-84, франц. філософ-просвітитель, літературний критик і мистецтвознавець, письменник; співзасновник Великої франц. …
ДІДУХ ВОЛОДИМИР ЄВГЕНОВИЧ
нар. 1937, укр. співак (баритон); у складі чоловічого вокального квартету Явір.
ДІЕЛЕКТРИК
речовина, яка практично не пропускає електричного струму (напр., ебоніт, скло, порцеляна).
ДІЖОН
м. у Франції, на узбережжі р. Сона та Бурґундського каналу, адміністративний центр департаменту Бурґонь; міська агломерація 226 тис. мшк.; центр …

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.