Д'АЛАМБЕР (d'Alembert)
Жан Лерон, 1717-83, франц. філософ, математик, фізик, співзасновник Великої франц. енциклопедії; вважав за необхідне створення науки, … Д'АННУНЦІО (D'Annunzio)
Ґабрієле, 1863-1938, італ. письменник; прибічник фашизму; у творчості дотримувався засад веризму із впливами ніцшеанства й символізму; … Д, Д шоста літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук д; вимовляється де. ДЄЄВА ІРИНА САВЕЛІВНА 1886-1971, укр. режисер; перша жінка-режисер в Україні; організатор Київського дитячого театру, театру робітничої молоді; постановки (Дитинство, … ДЄР м. у Пн.-Зх. Угорщині, порт у гирлі рік Раби та Дунаю; 130 тис. мшк.; виробництво транспортних засобів; дорожній вузол на автостраді Будапешт-Відень; … ДІЄЗ у музичній нотації - графічний знак підвищення висоти звуку на півтону, напр., с на сіs, або на цілий тон (дубль-дієз), напр., f на fisis. ДІЄПРИКМЕТНИК форма дієслова, яка в реченні виступає означенням; в укр. мові д. активного та пасивного стану (напр. люблячий, коханий). ДІЄПРИСЛІВНИК незмінювана форма дієслова, що поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника й означає додаткову дію стосовно гол., на яку вказує дієслово-присудок; … ДІЄСЛОВО частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник, … ДІЄТА спеціально розроблений режим харчування здорової (залежно від віку, статі, виконуваної роботи тощо) і хворої людини (залежно від захворювання). ДІЄТОЛОГІЯ наука про раціональне харчування та його практичне застосування. ДІЄЦЕЗІЯ територіальна одиниця Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм; входить до складу митрополії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові; … ДІАБАЗ темнозелена магматична гірська жильна порода в мінеральному складі базальту, тільки крупнозернистіша; будівельний та шляховий матеріал. ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ порушення вуглеводневого обміну внаслідок недостатнього виділення інсуліну; високий рівень цукру у крові, цукросеча; невиліковний, ускладнення - … ДІАГНОСТИКА вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, … ДІАГОНАЛЬ для багатокутника - відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника - відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій … ДІАГРАМА графічне представлення процесу або структури, вид графіка, схеми і т. п. ДІАДЕМА декоративна пов'язка на голові з тканини або обруч з дорогоцінного металу; ознака королівської або священичої влади; використовувалась також як … ДІАДОХИ в античну добу македонські воєначальники, які після періоду воєн по смерті Александра III Великого поділили між собою його державу; родоначальники … ДІАДУМЕН атлет, що пов'язує на голові стрічку переможця; починаючи з бл. 470 до н.е. тема у грец. пластиці; відомі варіанти втілення теми д. у бронзі; т.зв. … ДІАЛІЗ метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні … ДІАЛЕКТ різновид певної мови, засіб спілкування осіб, пов'язаних тісною територіальною, професійною або соціальною спільністю; у вужчому розумінні - … ДІАЛЕКТИКА філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у … ДІАЛЕКТОЛОГІЯ розділ мовознавства, який вивчає територіальні різновиди національних мов і опрацьовує матеріал для укладання мовних атласів та діалектологічних … ДІАМАНТ спеціальний, опрацьований у XVII ст., спосіб шліфування алмазів та ін. прозорих дорогоцінних каменів; камінь отримує форму подвійної піраміди із … ДІАМЕТР найдовша хорда у колі; довж. д. рівна довж. 2 радіусів. ДІАНА в рим. міфології богиня лісів, тварин, місяця і плодючості; опікунка жінок під час пологів; ототожнювана з грец. Артемідою. ДІАПОЗИТИВ позитивне фотографічне зображення на прозорому матеріалі. ДІАРІЙ щоденник подій приватного і громадського життя (д. сімейні, сеймів, воєнні і д. з'їздів), поширені в Україні у XVII-XVIII ст. ДІАС ДЕ ЛА КРУС (Diaz de la Cruz)
Порфіріо, 1830-1915, мексиканський диктатор, ген.; учасник ліберальної революції 1854-76; як диктатор (1877-1911) ліквідував … ДІАСПОРА (від грец. слова діаспора - розсіяння)
розсіяння різними країнами народу, вигнаного з батьківщини чужинцями, вперше поняття д. вжите щодо євр. … ДІАТОМІТ щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема … ДІАТОМЕЇ одноклітинні водорості; стінка клітини, насичена кремнеземом, утворює шкаралупку з променистою або перистою орнаментацією; бл. 10 тис. видів. ДІАФРАГМА I
в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через … ДІАШ БАРТОЛОМЕУ (Dias)
1450-1500, португ. мореплавець; 1488 відкрив мис Доброї Надії і досягнув Мадаґаскару. ДІБРОВА ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ нар. 1951, укр. прозаїк, драматург, перекладач, представник нової генерації; цикл оповідань Про Пельце, книги Тексти з назвами і без назв, Пісні … ДІВІДЕ ЕТ ІМПЕРА (divide et impera, поділяй і владарюй)
стародавній принцип розсварювання інших, аби мати змогу ними правити. ДІВОВИЧ СЕМЕН укр. письменник середини XVIII ст., перекладач Генеральної військової канцелярії; у історичній поемі-діалозі Разговор Великороссии с Малороссией … ДІГТЯРЕНКО КУЗЬМА ЯКОВИЧ 1900-42, укр. актор, режисер; Березіль, лабораторія Леся Курбаса; ролі у виставах (Гайдамаки); постановки (Заповіт пана Ралка, МРТО); репресований. ДІДЕЛЬФІЇ 73 види сумчастих ссавців, живуть у лісах і заростях обидвох Америк; спосіб життя - нічний, на деревах; особливо поширений д. пн. ДІДИК ТАМАРА СОФРОНІВНА нар. 1935, укр. співачка (сопрано); до 1993 солістка Львівського театру опери та балету; партії: Мирослава (Золотий обруч), Єлизавета (Тангейзер). ДІДИЧІ у Речі Посполитій та Рос. імперії XIV-XIX ст. землевласники, котрі отримали свої володіння на підставі спадкового права (від дідів); в Укр. козацькій … ДІДО родина франц. книготорговців, видавців та друкарів; Франсуа Амбруаз, 1730-1804, розвинув систему друкарських кеглів, видав серію Ad usum Delphini, … ДІДОНА в рим. міфології дочка царя Тиру, засновниця Карфаґену. ДІДРО (Diderot)
Дені, 1713-84, франц. філософ-просвітитель, літературний критик і мистецтвознавець, письменник; співзасновник Великої франц. … ДІЕЛЕКТРИК речовина, яка практично не пропускає електричного струму (напр., ебоніт, скло, порцеляна). ДІЖОН м. у Франції, на узбережжі р. Сона та Бурґундського каналу, адміністративний центр департаменту Бурґонь; міська агломерація 226 тис. мшк.; центр …
| 