Д'АЛАМБЕР (d'Alembert)
Жан Лерон, 1717-83, франц. філософ, математик, фізик, співзасновник Великої франц. енциклопедії; вважав за необхідне створення науки,
Д'АННУНЦІО (D'Annunzio)
Ґабрієле, 1863-1938, італ. письменник; прибічник фашизму; у творчості дотримувався засад веризму із впливами ніцшеанства й символізму;
Д, Д шоста літера укр. абетки, за конфігурацією дещо видозмінена кирилична; позначає приголосний звук д; вимовляється де. ДЄЄВА ІРИНА САВЕЛІВНА 1886-1971, укр. режисер; перша жінка-режисер в Україні; організатор Київського дитячого театру, театру робітничої молоді; постановки (Дитинство,
ДЄР м. у Пн.-Зх. Угорщині, порт у гирлі рік Раби та Дунаю; 130 тис. мшк.; виробництво транспортних засобів; дорожній вузол на автостраді Будапешт-Відень;
ДІЄЗ у музичній нотації - графічний знак підвищення висоти звуку на півтону, напр., с на сіs, або на цілий тон (дубль-дієз), напр., f на fisis. ДІЄПРИКМЕТНИК форма дієслова, яка в реченні виступає означенням; в укр. мові д. активного та пасивного стану (напр. люблячий, коханий). ДІЄПРИСЛІВНИК незмінювана форма дієслова, що поєднує в собі ознаки дієслова та прислівника й означає додаткову дію стосовно гол., на яку вказує дієслово-присудок;
ДІЄСЛОВО частина мови, що виражає дію або стан як процес; виконує у реченні роль присудка (т.зв. особові форми); іменні форми д. (інфінітив, дієприкметник,
ДІЄТА спеціально розроблений режим харчування здорової (залежно від віку, статі, виконуваної роботи тощо) і хворої людини (залежно від захворювання). ДІЄТОЛОГІЯ наука про раціональне харчування та його практичне застосування. ДІЄЦЕЗІЯ територіальна одиниця Католицької Церкви, керована єпископом-ординарієм; входить до складу митрополії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові;
ДІАБАЗ темнозелена магматична гірська жильна порода в мінеральному складі базальту, тільки крупнозернистіша; будівельний та шляховий матеріал. ДІАБЕТ ЦУКРОВИЙ порушення вуглеводневого обміну внаслідок недостатнього виділення інсуліну; високий рівень цукру у крові, цукросеча; невиліковний, ускладнення -
ДІАГНОСТИКА вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна,
ДІАГОНАЛЬ для багатокутника - відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника - відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій
ДІАГРАМА графічне представлення процесу або структури, вид графіка, схеми і т. п. ДІАДЕМА декоративна пов'язка на голові з тканини або обруч з дорогоцінного металу; ознака королівської або священичої влади; використовувалась також як
ДІАДОХИ в античну добу македонські воєначальники, які після періоду воєн по смерті Александра III Великого поділили між собою його державу; родоначальники
ДІАДУМЕН атлет, що пов'язує на голові стрічку переможця; починаючи з бл. 470 до н.е. тема у грец. пластиці; відомі варіанти втілення теми д. у бронзі; т.зв.
ДІАЛІЗ метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні
ДІАЛЕКТ різновид певної мови, засіб спілкування осіб, пов'язаних тісною територіальною, професійною або соціальною спільністю; у вужчому розумінні -
ДІАЛЕКТИКА філософське поняття, під яким розуміється: мистецтво дискусії, насамперед вміння знайти істину через розкриття і подолання суперечностей у
ДІАЛЕКТОЛОГІЯ розділ мовознавства, який вивчає територіальні різновиди національних мов і опрацьовує матеріал для укладання мовних атласів та діалектологічних
ДІАМАНТ спеціальний, опрацьований у XVII ст., спосіб шліфування алмазів та ін. прозорих дорогоцінних каменів; камінь отримує форму подвійної піраміди із
ДІАМЕТР найдовша хорда у колі; довж. д. рівна довж. 2 радіусів. ДІАНА в рим. міфології богиня лісів, тварин, місяця і плодючості; опікунка жінок під час пологів; ототожнювана з грец. Артемідою. ДІАПОЗИТИВ позитивне фотографічне зображення на прозорому матеріалі. ДІАРІЙ щоденник подій приватного і громадського життя (д. сімейні, сеймів, воєнні і д. з'їздів), поширені в Україні у XVII-XVIII ст. ДІАС ДЕ ЛА КРУС (Diaz de la Cruz)
Порфіріо, 1830-1915, мексиканський диктатор, ген.; учасник ліберальної революції 1854-76; як диктатор (1877-1911) ліквідував
ДІАСПОРА (від грец. слова діаспора - розсіяння)
розсіяння різними країнами народу, вигнаного з батьківщини чужинцями, вперше поняття д. вжите щодо євр.
ДІАТОМІТ щільна кремниста осадова порода; білий, жовтий чи світло-сірий; складається з панцирів діатомових водоростей; ясний, легкий, пористий; зокрема
ДІАТОМЕЇ одноклітинні водорості; стінка клітини, насичена кремнеземом, утворює шкаралупку з променистою або перистою орнаментацією; бл. 10 тис. видів. ДІАФРАГМА I
в оптичних приладах (напр., у фотоапаратах) перегородка з отвором, розміри якого можна регулювати; обмежує кількість світла, що проходить через
ДІАШ БАРТОЛОМЕУ (Dias)
1450-1500, португ. мореплавець; 1488 відкрив мис Доброї Надії і досягнув Мадаґаскару. ДІБРОВА ВОЛОДИМИР ГЕОРГІЙОВИЧ нар. 1951, укр. прозаїк, драматург, перекладач, представник нової генерації; цикл оповідань Про Пельце, книги Тексти з назвами і без назв, Пісні
ДІВІДЕ ЕТ ІМПЕРА (divide et impera, поділяй і владарюй)
стародавній принцип розсварювання інших, аби мати змогу ними правити. ДІВОВИЧ СЕМЕН укр. письменник середини XVIII ст., перекладач Генеральної військової канцелярії; у історичній поемі-діалозі Разговор Великороссии с Малороссией
ДІГТЯРЕНКО КУЗЬМА ЯКОВИЧ 1900-42, укр. актор, режисер; Березіль, лабораторія Леся Курбаса; ролі у виставах (Гайдамаки); постановки (Заповіт пана Ралка, МРТО); репресований. ДІДЕЛЬФІЇ 73 види сумчастих ссавців, живуть у лісах і заростях обидвох Америк; спосіб життя - нічний, на деревах; особливо поширений д. пн. ДІДИК ТАМАРА СОФРОНІВНА нар. 1935, укр. співачка (сопрано); до 1993 солістка Львівського театру опери та балету; партії: Мирослава (Золотий обруч), Єлизавета (Тангейзер). ДІДИЧІ у Речі Посполитій та Рос. імперії XIV-XIX ст. землевласники, котрі отримали свої володіння на підставі спадкового права (від дідів); в Укр. козацькій
ДІДО родина франц. книготорговців, видавців та друкарів; Франсуа Амбруаз, 1730-1804, розвинув систему друкарських кеглів, видав серію Ad usum Delphini,
ДІДОНА в рим. міфології дочка царя Тиру, засновниця Карфаґену. ДІДРО (Diderot)
Дені, 1713-84, франц. філософ-просвітитель, літературний критик і мистецтвознавець, письменник; співзасновник Великої франц.
ДІЕЛЕКТРИК речовина, яка практично не пропускає електричного струму (напр., ебоніт, скло, порцеляна). ДІЖОН м. у Франції, на узбережжі р. Сона та Бурґундського каналу, адміністративний центр департаменту Бурґонь; міська агломерація 226 тис. мшк.; центр
|