Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Е (437)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>
ЕПІТАФІЯ
римований (рідше прозовий) напис на надгробку; вірш на честь померлої особи (Дякую, Боже, нарешті вільний М.Л. Кінґа, На смерть Шевченка М. …
ЕПІТЕЛІАЛЬНА ТКАНИНА
тканина організму тварин чи людини, побудована із щільно прилеглих, розташованих шарами клітин; вкриває шкіру (епідерміс), оболонки внутрішніх …
ЕПІТЕТ
художнє означення, що виділяє в зображуваному якусь характерну рису чи ознаку, індивідуалізує та викликає певне ставлення до нього.
ЕПІФІЗ
невел. залоза внутрішньої секреції; виділяє гормон мелатонін, що у ссавців запобігає передчасному статевому дозріванню; у деяких риб, земноводних та …
ЕПІФІТИ
рослини, що живуть на ін. рослинах (переважно деревах), використовуючи їх як місце кріплення; часті в тропічних лісах, напр., орхідеї, в Україні - …
ЕПІЦЕНТР
ділянка на поверхні Землі, яка міститься безпосередньо над центром землетрусу (гіпоцентр); у зоні е. найсильніші поштовхи та руйнування.
ЕПІЦИКЛОЇДА
плоска крива, що утворюється точкою кола, яка ззовні торкається нерухомого кола і котиться по ньому без ковзання.
ЕПАМІНОНД
бл.420-362 до н.е., фіванський воєначальник і політик у період війн у Греції за гегемонію Фів; реорганізував військо і осучаснив воєнну тактику, …
ЕПЕ
(Epee) Шарль Мішель де л', 1712-89, франц. сурдопедагог, священик; 1770 заснував у Парижі першу школу для глухих дітей, в якій застосовував …
ЕПОЛЕТИ
срібна, золота або з матеріалу мундира стрічка з відзнаками військового ступеня.
ЕПОПЕЯ
найдавніший вид епосу, в античній та середньовічній літературі звід вел. циклів переказів, пісень та легенд, пов'язаних між собою (Енеїда Верґілія, …
ЕПОС
один з 3 гол. родів літератури (крім лірики й драми), твори із сюжетно-описовою формою зображення життя, в яких характери розкриваються авторською …
ЕПОХА
I одиниця часу в історії Землі; частина періоду; поділяється на віки; див. «геохронологія». II в хронології - поч. ери; в історичній …
ЕППЛ КОМП'ЮТЕР
комп'ютерна фірма, створена 1976 у США; виробник персональних комп'ютерів серій Apple і Macintosh на базі процесорів фірми Motorola; в Е. К. вперше …
ЕПСТАЙН
(Epstein) баронет Джекоб, 1880-1959, англ. скульптор, графік, маляр; власний стиль (експресіонізм, сполучений із впливами єгипетської та …
ЕР-РІЯД
столиця Саудівської Аравії, в оазі Наджд; 2 млн. мшк.; культурний (2 унів.) і промисловий центр; міжнародний аеропорт.
ЕРІ
оз. в Канаді та США, у групі Вел. Озер, на вис. 174 м; 25,7 тис. км2, гл. до 64 м; сполучене з оз. Онтаріо і Гуроном, а також каналами з Міссісіпі та …
ЕРІДА
у грец. міфології богиня незгоди, сестра й супутниця Ареса; незапрошена з'явилася на весілля Пелея та Фетіди (батьків Ахіллеса) і, кинувши між …
ЕРІК XIV
1533-77, з династії Ваза, король Швеції 1560-68, син Ґустава I Вази; з 1563 провадив війну з Данією, Польщею та Любеком; скинутий мол. братами при …
ЕРІК ПОМОРСЬКИЙ
бл. 1382-1459, з 1397 король Данії та Швеції (до 1439), а також Норвегії (до 1442); за Кальмарською унією 1397 коронований як володар держав …
ЕРІКССОН
(Eriksson) Лейф, ?-бл. 1021, вікінґ з Норвегії; бл. 1000 досягнув Ґренландії та, можливо, берегів Лабрадору.
ЕРІУҐЕНА
(Eriugena) Іоанн Скот, бл. 810 - бл. 877, філософ і теолог ірландського походження; один із засновників радикального реалізму; під впливом …
ЕРА
одиниця часу в історії Землі; частина еону, ділиться на періоди; в історії Землі розрізняють 5 е.: архейську, протерозойську, палеозойську, …
ЕРАЗМ З РОТТЕРДАМУ ДЕЗИДЕРІЙ
(псевдонім Гергарда Гергардса) бл. 1469-1536, голландський філософ, теолог, філолог, письменник; видатний гуманіст доби Ренесансу; таврував …
ЕРАТОСФЕН З КІРЕНИ
275-194 до н.е., грец. філософ, астроном, математик та географ, перший виміряв земний меридіан.
ЕРБІЙ
Еr, хіміч. елемент з атомним числом 68; хіміч. активний сріблястий метал; відкритий 1843 Мозандером.
ЕРВІ
(Ervi) Аарне, 1910-77, фінський архітектор; один із чільних творців сучасної архітектури Фінляндії; урбаністична концепція Тапіолі, міста-супутника …
ЕРГАРД
(Erhard) Людвіґ, 1897-1977, нім. політик та економіст; з 1949 керував економічним життям ФРН як міністр економіки (до 1963); у 1963-66 - канцлер.
ЕРГОМЕТР
прилад для вимірювання роботи м'язів; найчастіше використовуються педальні е. (дослідження роботи ніг) або е. з держаком (дослідження роботи рук).
ЕРГОНОМІКА
галузь знань, що вивчає принципи і методи достосування умов праці до фізичних і психічних властивостей людини, згідно з вимогами фізіології та …
ЕРДЕЛІ АДАЛЬБЕРТ МИХАЙЛОВИЧ
1891-1955, укр. живописець, основоположник закарпатської школи образотворчого мистецтва; працював у жанрах пейзажу, портрета; Верховинки, Річка Уж …
ЕРДЕЛЬТЕР'ЄР
порода собак з групи тер'єрів; шерсть густа, жорстка; забарвлення чорне або чорно-сіре, на голові руде; е. використовують як службових собак та з ін. …
ЕРЕБРУ
м. у Швеції, над оз. Єльмарен; 125 тис. мшк.; центр машинобудівної, хіміч. та паперової промисловості; шосейний і залізничний вузол; філія …
ЕРЕБУС
діючий вулкан в Антарктиці, на острові Росса (м. Росса); вис. 3795 м; до 2000 м вкритий льодом. Останнє виверження 1972-74.
ЕРЕКЦІЯ
напруження і збільшення об'єму деяких органів (пеніса, клітора, молочних залоз) внаслідок припливу крові; викликається подразненням шкіри статевих …
ЕРЕНБУРГ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ
1891-1967, рос. письменник і публіцист; філософсько-сатиричні романи (Незвичайні пригоди Хуліо Хуреніто...), трилогія з часів II Світової війни, …
ЕРЕХТЕЙОН
святиня на афінському Акрополі, присвячена Афіні Поліаді, Посейдонові та Ерехтеєві; збудована 421-406 до н.е. в іонійському стилі (Мнесікл); з пд. …
ЕРЗУРУМ
м. у Сх. Туреччині, на Вірменському нагір'ї; 419 тис. мшк.; основний промисловий (цукроваріння, текстильна галузь) і торговельний центр Сх. …
ЕРИТРЕЯ
держава у Сх. Африці, на узбережжі Червоного м. Більша частина на Абіссінському нагір'ї, вздовж узбережжя пасмо низовин із заглибиною оз. Асале (116 …
ЕРИТРОЦИТИ
клітини крові, що містять гемоглобін; за його допомогою переносять кисень від органів дихання до тканин, а вуглекислий газ - від тканин до органів …
ЕРКЕР
підтримуваний консолями напівкруглий, тригранний або гранчастий засклений виступ у зовнішній стіні будинку або оборонному мурі, з вікнами під окремим …
ЕРЛ
найдавніший англ. феодальний титул, що походить від скандинавського ярл; відповідник графського титулу.
ЕРЛІХ
(Ehrlich) Пауль, 1854-1915, нім. лікар, хімік, бактеріолог; дир. Інституту Терапії у Франкфурті-на-Майні; піонер сучасної хіміотерапії; винайшов …
ЕРЛАНДЕР
(Erlander) Таґе, 1901-85, шведський політик; 1946-69 прем'єр-міністр та гол. Соціал-демократичної робітничої партії Швеції.
ЕРМІТАЖ
музей мистецтва і матеріальної культури в Петербурзі; найбільший у Росії; теп. музей займає комплекс будівель 2-ї полов. XVIII і 1-ї полов. XIX ст., …
ЕРМОСІЛЬЙО
м. у Мексиці, адміністративний центр штату Сонора на березі р. Сонора; 450 тис. мшк.; центр металургії у районі видобутку руд міді, срібла й …
ЕРН ФЕДІР
1881-1915, рос. філософ нім. походження; доцент Московського та Тбіліського унів.; праці про італ. філософію XIX ст., монографія Г.С. Сковорода.
ЕРНСТ ФЕДІР ЛЮДВІГОВИЧ
1891-1988, укр. історик мистецтва; досліджував історію укр. архітектури та образотворчого мистецтва; фундаментальні праці Укр. портрет XVII-XX ст., …
ЕРОЗІЯ
I порушення цілісності епідерми або слизової оболонки, зміненої внаслідок запального процесу; у жінок розповсюджена е. шийки матки, що спричиняє …
ЕРОЗІЯ ҐРУНТІВ
руйнування верхніх шарів ґрунту при змиванні його частинок водою або видування вітром.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.