Домівка Про проект Зворотний зв'язок Пiдтримати проект

  
hohlopedia.org.ua →  УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь

Слова на лiтеру Е (437)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>
ЕРОС
в грец. міфології бог кохання, спочатку вважався одним з космогонічних першоначал; син Ареса й Афродіти; в рим. міфології - Амур (Купідон).
ЕРРЕРА
(Herrera) Хуан Батіст де, бл. 1530-97, іспан. архітектор, математик, інженер; гол. інтендант будов короля Філіппа II, ініціатор суворого варіанту …
ЕРСАН
(Hersant) Робeр, 1920-96, франц. підприємeць і видавeць; контролював бл. 40% накладу франц. газeт, рeкламниx агeнтств; володів Лe Фіґаро.
ЕРТЕР
(Oerter) Альфред, нар. 1936, америк. легкоатлет; 4-разовий олімпійський чемпіон у метанні диска на 4 Олімпіадах поспіль (1956-68).
ЕРУПЦІЯ
вибух вулкану, виверження на поверхню Землі лави, бомб і вулканічного попелу, газів і пару.
ЕРФУРТ
м. в Німеччині, адміністративний центр Тюрінґії; 200 тис. мшк.; точна та електронна промисловість; залізничний вузол; туризм.
ЕРЦГЕРЦОҐ
титул австр. принців з династії Габсбурґів.
ЕРШАД ГОССАЙН МОГАММАД
нар. 1930, бангладеський політик, ген.; з 1978 начальник генерального штабу; 1982 очолив військовий переворот; 1983-90 президент; XII 1990 подав у …
ЕСEРИ
див. «соціалісти-рeволюціонeри»
ЕСГАЛАЦІЯ ВУЛКАНІЧНА
виділення газів і пару внаслідок вулканічної діяльності.
ЕСЕНЦІЯ
див. «сутність»
ЕСЕР
(Escher) Мауріц Корнеліс, 1898-1972, голландський маляр і графік; традиційні пейзажі, пізніше графічні роботи із зображенням парадоксальних …
ЕСЕЯ
літературний нарис, у якому певні проблеми потрактовані у невимушеній, довільній формі, часто при поєднанні елементів художньої, наукової та …
ЕСКІМОСИ
народ арктичних просторів Пн. Америки, також (малочисельний) в Сибіру (Чукотський півостр.) і Ґренландії; бл. 110 тис.; мова ескімоська.
ЕСКІШЕГІР
м. на зх. Туреччини; 420 тис. мшк.; торговельний центр гірничого регіону (видобуток руд хрому, бораксу, азбесту) і розведення ангорських кіз; …
ЕСКАДРЕНИЙ МІНОНОСЕЦЬ
легкий і швидкісний бойовий корабель; може бути озброєний ракетами, торпедами і глибинними бомбами, також корабельними гарматами.
ЕСКВІЛІНСЬКИЙ ПАГОРБ
один із 7 пагорбів у стародавньому Римі; спершу район бідноти, в період імперії - приватних садів (зокрема, Мецената) і розкішних будівель (т.зв. …
ЕСКОРІАЛ
місцевість в Іспанії (Нова Кастилія) поблизу Мадриду; пізньоренесансний архітектурний комплекс: королівський палац, зведений за Філіппа II (XVI ст.), …
ЕСКРІВА ДЕ БАЛАҐЕР
(Escriva de Balaguer) Хосе Марія, благословенний, 1902-75, іспан. священик, засновник Опус Деї (1928); з 1946 апостольська діяльність, яка через …
ЕСКУДО
назва грошової одиниці: Португалії та Республіки Зеленого Мису.
ЕСКУЛАП
лат. форма імені Асклепія - грец. бога лікарського мистецтва; теп. жартівлива назва лікаря.
ЕСПІРІТУ-САНТУ
штат у Сх. Бразилії, на узбережжі Атлантичного о.; 45,6 тис. км2, 2,6 млн. мшк.; адміністративний центр Віторія (порт); височинно-гористий; …
ЕСПАРЦЕТ
багато-, рідше однорічна трав'яниста рослина або кущ родини бобових, кормова рослина, медонос; в Україні вирощують 11 видів, найцінніші кормові …
ЕСПЕРАНТО
штучна міжнародна мова, створена пол. лікарем і поліглотом Л. Заменгофом (1887) на основі інтернаціональної лексики; проста, суворо нормалізована …
ЕСПОО
м. у Фінляндії, у міській агломерації Гельсінкі; 175 тис. мшк.; житловий район, територія вкрита лісами, скеляста.
ЕССЕН
м. в Німеччині (Пн. Райн-Вестфалія), порт на каналі Райн-Герне; 625 тис. мшк.; гол. промисловий (металургійні комбінати, машинобудування, виробництво …
ЕССЕНИ
гебрайська релігійна спільнота, що діяла в Палестині у II ст. до н.е. - I ст. н.е.; визнавали майнову спільність, практикували аскетизм, відкидали …
ЕСТАКАДА
платформа або віадук для прокладення транспортної траси на певній висоті з метою усунення перешкод для наземного руху.
ЕСТЕТИЗМ
погляд, згідно з яким естетичні цінності займають гол. місце в культурі та життєвій позиції; напрямок в теорії мистецтва й літературній критиці.
ЕСТЕТИКА
філософська дисципліна, яка визначається як: 1. наука про прекрасне, а також про почуття, з ним пов'язані; 2. теорія мистецтва.
ЕСТИВАЦІЯ
див. «літня сплячка»
ЕСТЛІ
(Astley) Філіп, 1742-1814, англ. наїзник і цирковий діяч; основоположник сучасного цирку; організатор видовищ, у яких їзда верхи поєднувалася із …
ЕСТОНІЯ
держава у Сх. Європі, над Балтійським морем (Фінська зат.); до складу Естонії входить понад 1500 островів (9,2 % території країни), найбільші - …
ЕСТОНСЬКА МОВА
належить до угро-фінської групи мов (уральська сім'я); державна мова в Естонії; 3 діалекти; перші записи е. м. датовані XIII ст., перша друкована …
ЕСТРЕМАДУРА
автономна обл. та історична країна на зх. Іспанії; 41,6 тис. км2, 1,1 млн. мшк.; адміністративний центр Меріда; височинний сільськогосподарський …
ЕСТРОГЕНИ
жіночі стероїдні статеві гормони: естрадіол (найактивніший), естріол, естрон; синтетичні е. (напр., стилбестрол) застосовуються при лікуванні; див. …
ЕСХІЛ
525-456 до н.е., грец. трагік; автор класичної трагедії, збереглося 7 трагедій Е., серед яких Перси і трилогія Орестея.
ЕСХАТОЛОГІЯ
частина релігійної доктрини, яка розглядає остаточні справи: кінець світу, останній суд над людьми після смерті, покарання за гріхи й нагорода за …
ЕТІОЛЯЦІЯ
зміни в будові рослини, яка росте в темряві (фотоморфінні зміни); виявляється, внаслідок втрати хлорофілу, блідим забарвленням, видовженням стебла, …
ЕТА
(Euskadi Ta Askasuna, Басконія та Воля) баскська таємна політично-терористична організація, заснована 1959; бореться за незалежність Країни Басків, …
ЕТАНОЛ
див. «етиловий алкоголь»
ЕТАТИЗМ
втручання держави у економічну діяльність; полягає у створенні державних підприємств, підприємств із змішаною власністю (де частина капіталу …
ЕТЕЗIЇ
сухi, спекотнi, часом дуже поривчастi пн., пн.-зх. або зх. вiтри, які віють влітку (у липнi-серпнi) над сх. частиною Середземного м.
ЕТЕН
Н2С = СН2, органічна сполука, ненасичений вуглеводень; безбарвний горючий газ, з повітрям утворює вибухову суміш, хіміч. активний; застосовується для …
ЕТЕРИФІКАЦІЯ
хіміч. реакція алкоголю (або фенолу) і кислоти, внаслідок якої утворюються складний ефір і вода.
ЕТИКА
філософська дисципліна, яка визначається як: 1. сукупність оцінок і моральних норм, прийнятих у певній епосі та спільноті чи конкретна їх система, …
ЕТИЛЕН
див. «етен»
ЕТИЛЕНІЗАЦІЯ РОСЛИН
хіміч. обробка рослин у спеціальних складах газом етиленом переважно, фруктів (напр., банани, лимони), з метою прискорення дозрівання.
ЕТИЛОВАНИЙ БЕНЗИН
бензин, октанове число якого підвищено шляхом додавання етилової рідини - суміші тетраетилсвинцю (антидетонатор) і бромистого етилену; отруйний.
ЕТИЛОВИЙ АЛКОГОЛЬ
(етанол) С2Н5ОН, органічна сполука, безбарвна легкозаймиста рідина; одержують у процесі ферментації сахарів та синтетичним шляхом (напр., методом …

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 > >>
загрузка...



© hohlopedia.org.ua - 2009 Інформація розміщується на сайті виключно для ознайомлення.