(від халупа – злиденний будинок)
найбідніше міське та сільське населення України XVI-XIX ст.; не мали земельної власності, володіли тільки будинком і присадибною ділянкою; наймити, ремісники; на Лівобережжі частка х. у середині XIX ст. сягала 24%; основне джерело пролетаріату.
/Eкономічна енциклопедія/ ХАЛУПНИКИ рос. халупники
категорія найбіднішого міського і сільського населення в Україні ХVІ-ХІХ ст., яке не мало власної землі й …
Латинська транскрипцiя: [halupnyky]
→ ХАЛЦЕДОН мінерал класу силікатів, волокниста приховано-кристалічна щільна відміна кварцу; забарвлені відміни вживають як напівблагородне каміння (напр., агат, …
В iнших словниках: знайдено 1 збіг